Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економічної теорії
на тему: «Україна у вимірі індексу економічної свободи та рівня глобазії» Підготував: студентка ІІ-го курсу ФЕІП, ЕП – 24 Бабій В.Г. Перевірила: Вашай Ю.В. Рівне 2009 Зміст ВСТУП…………………………………………………………………………. 3 1.ОСНОВНА ЧАСТИНА 1.1. Індекс економічної свободи України………………………………. 5 1.2. Рівень глобалізації України………………………………………..... 9 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………… 21 ВСТУП Головними показниками економічної свободи є рівень захисту прав власності, пільгових податків, втручання уряду в економіку, монетарної, фіскальної і торговельної політики, а також рівень свободи бізнесу. На думку експертів, останнє дослідження зайвий раз підтверджує, що економіки тих країн, які планують у центрі, не можуть бути успішними. Директор Інстититуту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в спеціальному коментарі для Радіо Свобода про місце України в дослідженні індексу економічної свободи заявив: «Ми мамо справу з традиційним дослідженням, яке проводить Heritage Foundation і Wall Street Journal. Головна ідея – оцінити рівень економічної свободи за декількома компонентами. Тобто, мова йде про декілька свобод, скажімо: зовнішньо-економічних операцій, свобода підприємницької діяльності (те, що пов’язане з регуляторним кліматом). Є декілька, умовно кажучи, свобод, які вважаються базовими чинниками економічної політики, чи, краще сказати, базовими засадами, на яких має будуватися економічна політика державаи. Що стосується України, то тут ми спостерігаємо надзвичайно цікаву ситуацію, тому, що з одного боку, справді, якщо формально проаналізувати масив українського законодавства, то тут є велика кількість недоліків, є багато речей, які, в принципі, треба вже давно скасувати. Але вони якось так традиційно вже існують у нас. Існують дуже часті намагання держави втручатися в ті чи інші економічні процеси, скажімо, дуже часто країна обмежує, причому дуже швидко запроваджує обмеження, наприклад, на експорт того ж держзерна, деяких інших товарів, намагається регулювати ціни, які, фактично, встановлюються приватними підприємцями і багато-багато чого іншого. В цьому сенсі справді, якщо ми формально подивимося на український регуляторний клімат, то тут ми бачимо дуже, я б сказав, велику формальну присутність держави і, в принципі, досить широкі можливості для інтервенції, або втручання держави в економічні процеси». Процеси глобалізації, які розпочалися в XX столітті, та глобальної трансформації - у XXI столітті практично у всіх сферах життя світової спільноти, різко поширили свій вплив не тільки на міжнародні економічну і політичну системи, але й вплинули на світові фінанси, обмін інформацією, використання природних ресурсів, у першу чергу, енергетичних і сировинних, на масову міграцію людей, розвиток транспортних комунікацій і мегаполісів, формування і поширення якісно-нових технологій. Треба зазначити, що глобалізація, як і будь-яке явище, має як позитивні, так і негативні наслідки. Створення глобальної комп’ютерної мережі обміну інформацією, розвиток електронної комерції та міжнародного туризму, можливості мобільного зв’язку, підвищення рівня споживання – це найбільш суттєві позитивні моменти глобалізованого світу. З іншого боку, світова фінансово-промислова криза, виснаження природних ресурсів, поява нових невиліковних хвороб, генетично модифікованих продуктів, диктат світової фармацевтичної і продовольчої мафії, глобальні зміни клімату, війни за контроль над ресурсами і тероризм, назріваюча криза питної води, зникнення мов і культур малих народів – це не повний перелік реальних загроз людству, які є наслідками незворотних процесів глобалізації. Сьогодні відповідей на виклики глобальних трансформацій людство ще не сформулювало. Для цього необхідне глобальне мислення, усвідомлення якісних змін життєвого простору,...